Сітки штукатурні

Внаслідок усадки будівлі, механічних впливів, зміни вологості та температурного режиму на поверхні стін, підлог і стель можуть виникати невеликі тріщини. Це не впливає на загальні носійні здібності будівлі, проте псує зовнішній вигляд і підвищує часткову повітропроникність. Щоб знизити ймовірність появи тріщин і зміцнити штукатурку, проводять армування скловолокнистою сіткою. На відміну від металевої, сітка зі скловолокна не схильна до корозії, має великі показники на розтяжність. Армувальні сітки успішно застосовуються як під час внутрішнього, так і зовнішнього оздоблення приміщень.

Під час проведення робіт із зовнішнього утеплення будівлі наявність армувального шару обов'язково. Армувальні сітки розрізняються за матеріалом, щільністю, товщиною нитки, розміром комірок. Світовими стандартами основними параметрами поділу заведено вважати поверхневу щільність. Цей параметр є визначальним під час вибору сітки для внутрішніх і зовнішніх робіт. Для внутрішніх робіт використовуються армувальні сітки зі щільністю від 110 до 160 г/м2 (за величиною комірки 5х5 мм). Для оздоблення фасадів цей показник вищий (від 160 г/м2), тому що зовні будівля більш схильна до механічних впливів, впливу атмосферних опадів і перепадів температур. Під час армування зовні будівлі поверхнева щільність сітки може бути різною залежно від поверху.

Так, для цокольного поверху необхідно застосовувати сітку з найбільшою щільністю, оскільки ймовірність механічного впливу тут набагато вища. Починаючи з другого поверху, можна використовувати сітку з нижчими показниками. Технологія армування за допомогою склотканинної сітки має свої особливості. Кріплення склотканинної сітки до основи цвяхами (наприклад металевої) з подальшим нанесенням шару штукатурки або шпаклівки — це грубе порушення.